Переяслав. Місто архітектури та музеїв
1-го листопада освітяни Степанецької громади на чолі з начальницею відділу освіти, молоді та спорту Оксаною Ладижець здійснили екскурсію до міста Переяслав.
Виявляється, що сучасний Переяслав – місто музеїв. Їх тут аж 26. Для України це абсолютний рекорд “на душу” – один музей на тисячу мешканців. Найвідомішим є головний туристичний об’єкт міста музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, – один з найбільших музеїв України. До його колекції, яка налічує 385 пам’яток народної архітектури та побуту, входять церкви, вітряки, селянські будинки і двори, господарські будівлі ХVII-ХІХ століть.
Переяслав – місто, овіяне міфами і переказами. Навіть назва його пов’язана із стародавньою легендою, за якою юнак переміг могутнього воїна-кочівника й цим зажив собі слави – “переяв славу”.
Переяслав – одне з найстаріших міст України. Перша письмова згадка про нього датується 907 роком. Тоді він був третім містом Київської Русі після Києва і Чернігова, а Переяславська православна єпархія вважається навіть старішою за Київську.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Природа вражала своєю втмосферністю, чим доповнювала красу музею просто нема. Це музейний комплекс, який почав створюватися у 1964 році. Одним із ініціаторів його створення був історик, Михайло Сікорський.
На території музейного комплексу просто неба (близько 30 гектарів) розташовано понад 300 об`єктів, з них – 122 пам`ятки народної архітектури 18-19 століть: це двориі з хатами та господарськими будівлями, установки та майстерні, кілька десятків тисяч творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. На території є два ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, двори та городи, які репрезентують українське село.
Переяславський Музей народної архітектури та побуту – це перший такий музей в Україні.
Меморіальний музей Г.С.Сковороди (Переяславський колегіум)
Переяславський колегіум відомий тим, що у ньому викладав професор піїтики Григорій Сковорода. Тут видатний філософ написав велику кількість своїх творів (зокрема «Сад божественних пісень»). Наприкінці ХVІІІ століття колегіум перетворили на духовну семінарію. Нині у приміщеннях колишнього колегіуму (пам’ятка архітектури сер. ХVІІІ ст.) розташувався музей Григорія Савовича Сковороди, який було відкрито в 1972 р. у дні святкування 250-річчя від дня народження митця.
У первісному вигляді відтворено обстановку класу поетики: столи і лави, класна дошка, на стіні – ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей – вішалка зі студентським одягом, на столах – книги. Довершеності експозиції класу надає скульптура Г.С. Сковороди (виконана І. Кавалерідзе), що, ніби живий, сидить за вчительською кафедрою.
Музей кобзарства
Колекція музею налічує 370 експонатів, серед яких портрети відомих кобзарів, їх музичні інструменти, книги, предмети побуту.
Тут можна побачити стародавні музичні інструменти: кобзи, лютні, торбани, гуслі, бандури, цитру, а також атрибути кобзарського цеху: ікони, біблію, підсвічник, лампаду ХVII ст.
Одними з головних експонатів музею є два величезних панно, які показують генеалогічне древо кобзарства.