Поради психолога, як подолати страх та тривогу батьків
Часто страх і тривога батьків переходить в гіперопіку та постійний контроль дитини та мають негативні наслідки як для батьків, так і для дітей. Про це надруковано чимало книг та статей. В даному випадку я хочу підтримати тих батьків, які читаючи інформаційний матеріал впадають в ще більшу тривогу.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ви – найкращі батьки для своїх дітей і те, що ви маєте страхи та тривогу – це не ваша провина, це, скоріше, ваша нормальна реакція на якісь ненормальні події у вашому житті, в житті сім’ї або країни. І все, що вам потрібно – виробити стратегію щодо позбавлення від зайвої тривожності, реалізувати її заради себе та дітей.
Ви ЗДАТНІ контролювати багато чого в житті дитини, однак ви не здатні проконтролювати абсолютно все. Крім того, життя вашого чада – це його життя! У нього може бути зовсім інша доля і зовсім інший шлях, ніж той, який бачите для нього ви.
ЗУМІЙТЕ розділити свою відповідальність за дитину та її особисту відповідальність за своє життя.
- Вивчіть своє інформаційне поле
Ви не в змозі уникнути будь-якої негативної інформації в своєму просторі, але ви можете скоротити для себе її кількість. Смерть, травми, трагедії, катастрофи, війна – це частина нашого життя, тому, заперечуючи цю інформацію повністю, у вас є ризик заперечення частини життя. Важливим є те, як ми ставимося до цих явищ, як справляємося зі своїми переживаннями та панікою з цього приводу.
ВАЖЛИВО! Якщо ви відчуваєте гостре занепокоєння, то краще виключити на деякий час доступ до поганих новин.
- Висловіть свої почуття у безпечному для вас місці, поруч з безпечною для вас людиною / людьми та отримайте підтримку. Не ігноруйте свої емоції – вчиться з ними справлятися
Якщо ваша тривога «зашкалює», не будуйте ілюзій, що ви зможете з нею впоратися самотужки. Це той випадок, коли краще всього звернутися за допомогою до фахівця. Також ви можете заручитися підтримкою близьких людей. Заявіть вголос про свої емоції. Дайте волю своїм почуттям: поплачте, покричить, будьте поруч з тим, хто зможе вас почути, заспокоїти та підтримати. Навіть просто мовчки обійняти того, хто поряд. Важливо не тікати від свого страху, не заперечувати його, а знайти можливість безпечно прожити його в контакті з іншою людиною.
- Використовуйте своє дихання, тіло, щоб нормалізувати себе та свій страх
Психологи наголошують, що «людина, яка дихає поверхнево», не здатна витримати багато страху в собі і тоді страх може перейти в жах, а жах ніхто не витримає, адже це дуже глибокий інстинктивний рівень. Тому ВАЖЛИВО навчитися глибокому диханню, вміти відчувати опору (землю) під ногами.
Ще допомагає така концентрація уваги: 5 речей, які я чую, 4 речі, які я бачу, 3 текстури під пальцями, 2 тілесних відчуття, 1 улюблений спогад.
- Вчиться перемикати увагу під час тривожних думок та страшних фантазій
Крок 1. Усвідомте, що те, що зараз відбувається – це симптом підвищеної тривожності.
Крок 2. Перефокусуйте свою увагу на 15 – 30 хвилин. Коли ви відчуваєте що це напад підвищеної тривожності, займіться спортом, йогою, фітнесом, пограйте на музичному інструменті, послухайте музику, тощо. Ці заняття допоможуть зберегти нове фокусування. Якщо напад тривоги застане вас під час поїздки в автомобілі, на цей випадок має бути заздалегідь підготовлена аудіокнига або щось подібне. Дуже важливо щось робити, щоб «переключитися».
Більше відпочивайте та приділяйте час своїм власним потребам, бажанням, інтересам, планам. Зробіть своє життя насиченим та цікавим.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Хоробрість – це не відсутність страху. Це відчуття того, що є щось важливіше, ніж те, що викликає у нас страх. І це вміння йти вперед, жити і радіти, незважаючи на те, що страх може залишатися десь поруч і часом нагадувати про себе.